Історія села

Площа с. Зоря - 590га. Населення – 5160 чоловік

Історія села не заходить своїм корінням у глибоку минувшину, тому що це «село з майбутнього»,- як писав Петро Шкраб'юк у своїй книзі. На географічному горизонті Зоря появилась у 50-х роках XX століття на місці розкиданих по пагорбах Сморжівських хуторів (Дубова долина, Ваканці, Озерці, Звіринець, Костянтинів, Кобилища).

Забудовувалась Зоря за генеральним планом, як експериментально-показове село. Його історія тісно пов'язана з ім'ям В.А.Плютинського, який з 1951 року очолив укрупнений колгосп ім..Ворошилова. В другій половині 50-х років на загальних зборах колгоспників було вирішено перейменувати Сморжівські хутори, які поволі перетворювалися у велике сучасне село. Зійшлися до однієї думки - Зоря. А через рік, у 1958 році, колгоспники і своє господарство назвали також символічно - «Зоря комунізму». Під кінець 50-х років розпочався перший етап забудови села. Закладено першу вулицю нового села і отримала вона назву - Нова.

Будується магазин, контора колгоспу, дитячий садочок, де першою завідуючою була Максимчук Христина Дмитрівна, а через дорогу будується клуб. На той час це була красива архітектурна будова з білими колонами при вході. Завклубом призначили Зайця Анастасія Антоновича. При клубі відкривається бібліотека, завідуюча Клавдія Конотоп, займається сільський самодіяльний хор, одним з фундаторів якого був завідуючий тваринництвом Григорій Дмитрович Епік. Будується фельдшерсько-акушерський пункт і - початкова школа, директор Новак Фіоня Гнатівна. В 1960 році - шістдесят будинків колгоспників підключено до водопроводу. Великого розмаху набирало будівництво багатоповерхових будинків. В 1965 році збудовано новий двоповерховий адміністративний будинок правління колгоспу «Зоря комунізму», на сьогоднішній день в цьому приміщенні розташована сільська рада. В 70-х роках побудований гуртожиток на 400 місць, п'ять багатоквартирних будинків і торговий центр, де розмістились універмаг, їдальня ресторанного типу, готель на 25 місць, створено телефонну станцію. У 1972 році в село прийшов газ. В другій половині 70-х років розпочинається другий етап забудови Зорі. В грудні 1977 року відкривається палац культури.

Це: глядацький зал на 600 місць, малий зал, бібліотека, читальний зал, кімнати для занять гуртків, фотостудія, зимовий сад, музей історії господарства. Очолював колектив ПК Келлерман Г.Х. В цей час гостинно запрошує талановитих дітей Зорянська школа мистецтв, з її творчим керівником і наставником Назарцем С.І. Працівники правління колгоспу переходять в новозбудоване трьохповерхове приміщення. 1 вересня 1978 року відкриває свої двері середня школа і 438 учнів зайняли свої місця за партами. Директор - Борщик М.В.

Будується дитячий садок на 150 місць, новий торговий центр, лікарська амбулаторія, продовжується будівництво житлового фонду. Працює місцеве радіо. Щодня о сьомій годині ранку в ефір виходила диктор Не ля Голуб. Перша багатотиражна газета «Шлях до комунізму» вийшла в 60-х роках. Редактором газети була зав. бібліотекою К. Конотоп. В 70-х роках газета носила нову назву «Зоря». А з 2001 року і до сьогодні газета виходить під назвою «Клеванський тракт». У 80-х роках вступає в дію спортивний комплекс із плавальним басейном та стадіон, відкривається літній танцювальний майданчик на сьогодні це ПП«Ольга». В 1982 році за досягнуті успіхи у виконанні планів економічного і соціального розвитку села Президія Верховної Ради УРСР нагороджує с. Зорю Почесною грамотою.

В 90-х роках здається в експлуатацію новий дитячий садочок на 200 місць.

Будується пам'ятник воїнам, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни.

В лютому 1990 року закладено перший камінь під забудову Свято - Михайлівського храму УПЦ МП. Настоятелем храму призначений протоієрей Віктор Буток.

В Зорі діє Свято - Духівський храм УПЦ КП та Дім молитви. В 1997 році на площі с.Зоря був встановлений пам'ятник В.А.Плютинському з нагоди його ювілею, 70 - річчя з дня народження.

Сьогодні Зоря нагадує мальовниче містечко, що потопає в зелені садів і парків і має вона невелику, але свою неповторну історію.

Зоря є центральною садибою Зорянської сільської ради, що включає ще 10 сіл: Деревяне, Білів, Диків, Грабів, Новостав, Голишів, Старожуків, Олишву, Заств'я і Сморжів.

Сільське господарство і промисловість

За час свого існування господарство пройшло шлях від примітивної сільськогосподарської артілі до агропромислової корпорації з широко розвинутою структурою виробництва сільськогосподарської продукції, великими угіддями та багаточисельним колективом. Це сільськогосподарське підприємство - одне з найвідоміших на Рівненщині та далеко за її межами. Понад півстоліття його очолював В.А.Плютинський. . Плютинський В.А. - двічі Герой Соціалістичної праці, Заслужений працівник сільського господарства України, почесний академік Української академії аграрних наук, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії (ЮНЕСКО) обирався депутатом Верховної Ради УРСР (VII-XII скликань), народним депутатом України III-IV скликань та депутатом обласної ради. А все почалося з об'єднання трьох сільгоспартілей: XXX річчя Жовтня (Клевань), імені XVI з'їзду КП (б) У (Сморжів), ім.. Ворошилова (Сморжівські хутори). Третього січня 1951 року колгоспники укрупненої артілі ім. Ворошилова своїм головою обрали 24-річного Володимира Плютинського. На полях вирощували буряки , картоплю, кукурудзу, сіяли зернові. Займались тваринництвом. Розпочали з будівництва конюшні. З Ківецівського племзаводу завезли племінних коней. Наступним кроком - корівник на 120 голів. Вже в 1957 році колгосп став учасником виставки досягнень народного господарства СРСР. Під кінець 50-х років до колгоспу ім.. Ворошилова було приєднано колгосп ім.. 17 вересня (с. Деревяне) та артіль ім.. Франка (с. Грабів). Тоді ж господарство змінило назву на колгосп «Зоря комунізму». З 1987 року - колгосп «Зоря». В 1963 році приступили до будівництва консервного заводу, а в липні 1965 року вже вступила в дію перша черга заводу. Виникла потреба в залізничній колії - 5 км від Клеваня. Закупили локомотив. В 1965 році за колгоспом було закріплено 6 тис. га землі, з них 4 тис. га - орної. На полях працювало 60 тракторів. Закладено пальметний сад. Здано в експлуатацію цегельний завод з виробництвом 10 млн. штук цегли в рік; свинокомплекс - на 5600 голів. Створили колгоспне проектно- кошторисне бюро. В1973 році розпочинає роботу склотарний завод, тепличний комбінат, комплекс по відгодівлі великої рогатої худоби в с.Олишва, механізований тік племзавод на 2400 корів, ферма в с. Білів, пилорама, звіроферма, м'ясокомбінат, комплекс калібрувального заводу СП «Зоря-насіння», асфальтний завод. В 1974 році будується овочесховище на 2000 т. За кошти господарства будувалась районна лікарня та санаторій «Червона калина».

Фото: К.Закалюка, С.Делідона, А.Поплавського, М.Тимчука, В.Парфенюка

Історія села. Виставка

ЗОРЯ В КНИЖКАХ

ЗОРЯ В ГАЗЕТАХ

ЗОРЯ В ТЕАТРІ, В ТАНЦЯХ І ПІСНЯХ

ЗОРЯ В БУКЛЕТАХ

ЗОРЯ В ВІРШАХ

Подвиг

Трудівникам агрофірми «Зоря» у зв'язку з її 45 - річчям

Жайворова пісня

В.А.Плютинському

Родюча ниво, я тобі вклоняюсь

Було колись - Сморжівські хутори
Виднілись одинокими дворами.
Про щось мовчали сумно явори
І звір бродив глибокими ярами...
Та в мудрості нетлінне джерело,
Як Божий дар - між небом і землею
На хуторах заклалося село
І нарекли тоді його Зорею.
То світлий розум, може провидіння.
Розкажуть своїм внукам старожили
(Бо не одне зросло тут покоління),
Як їх село зростало і міцніло.
Село Зоря - то є одна родина,
Його опора - хліборобів руки.
Тож передасться і дочці і сину
Велика й щедра батьківська наука.
Переросте в багаті врожаї,
Заколоситься нива щедро в полі,
І буде хліб священний на столі,
І буде радісна й щаслива доля.

Тамара Шкіндер

ЗОРЯ В ЛЕГЕНДАХ... У ОДНІЙ ЛЕГЕНДІ

Легенда про Зорю

Жив колись чоловік. Звали його Володимиром. Була в нього дружина. Хотіла вона мати донечку, ясну зірочку.
На ранній зорі молився Володимир Богу:
- Боженьку, прошу Тебе, подаруй нашій сім'ї донечку.
Почув Бог молитву Володимира і відповів йому:
- Земля, на якій ти стоїш, буде тобі за дочку, люби її та дбай про неї.
- Але як же мені назвати цю землю? Подивився Бог на небо і сказав:
- Зорею.
І побудував Володимир на тій землі село Зоря. Багато людей поселилося в Зорі, розцвіли сади, зашуміли пшеничні поля, будувалися заводи.
Усе своє життя піклувався Володимир про Зорю, як про власну дитину, віддаючи їй своє серце.


Віталій Назарець, учень 5-А класу Зорянського НВК «школа - гімназія».

Моя Зоря! Село моє - Зоря.

Н.Л.Кашернюк

Інфраструктура села

Сільська рада
Голова – Гуз Анатолій Тимофійович.

ЗАТ АПК „Зоря”
Земля – 12963 га
Сільськогосподарських угідь – 11900 га

В агрокорпорацію входить:
Племзавод
Керуючий – Ільницький Віктор Володимирович.
Велика рогата худоба – 1678 голів, в т. ч. 560 корів, 14 коней, 30 голів свиней...

дeтальніше >>

Видатні люди села

Плютинський Володимир Антонович – народний депутат України, член Аграрного комітету Верховної Ради, голова правління ЗАТ „Агропромислова корпорація „Зоря”, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії (ЮНЕСКО), почесний член Української академії аграрних наук, Двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства України.

За великий внесок у розвиток сільського господарства, успішні розв’язання соціально-економічних проблем села В. А. Плютинського неодноразово відзначали високими державними нагородами: він тричі кавалер ордена Леніна, нагороджений орденами „Знак Пошани”, Жовтневої революції, Дружби народів, Вітчизняної війни ІІ ступеня, „За заслуги” ІІІ ступеня, обирався депутатом Верховної Ради УРСР VII-XI скликань, народним депутатом СРСР, упродовж двох скликань був членом Верховної Ради УРСР...

дeтальніше >>

Design by Ty ©