Останні новини

Операція «Захід» 1947 – трагічна сторінка історії України




21 жовтня 1947 року органами МДБ була проведена масова депортація населення Західної України. Ця операція отримала кодову назву – «Захід».
10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила наказ № 3214-1050 «про виселення з західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Чітинської членів родин «оунівців» й активних бандитів заарештованих та вбитих у боях». Заплановано було виселити 75 тисяч осіб, хоча в МДБ УРСР планували виселити до 100 тисяч. Командування операцією було доручено заступникові міністра внутрішніх справ УРСР комісару міліції 2-го рангу М. Д. Дятлову.
Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947 року о 6.00 годині ранку. Масові депортації прокотилися Львівською, Тернопільською, Станіславською, Дрогобицькою, Волинською, Рівненською та Чернівецькою областями. Протягом цієї доби було виселено 26 644 родини «активних націоналістів», що становило 76 192 особи, з них 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Цих людей чекала нелегка доля працювати у копальнях Челябінська, Молотовська, Караганди та Красноярська, на промислових підприємствах або у колгоспах Омська. Протягом довгої дороги на північ 875 особам вдалося втекти з ешелонів, але 515 з них було схоплено, доля інших – невідома.
З «незначними труднощами» зіштовхнулися співробітники МДБ у Рівненській області. У записці по «ВЧ» відповідальні за проведення операції «Захід» у Рівненській області уповноважений МДБ СРСР полковник М. Головков та начальник Управління МДБ по Рівненській області В. Шевченко інформували заступника міністра держбезпеки СРСР генерал-лейтенанта С. Огольцова та міністра держбезпеки УРСР С. Савченко про негативну реакцію місцевого населення на виселення сімей оунівців: «У зв’язку з проведенням нашими органами операції по виселенню сімей бандитів та учасників націоналістичного підпілля, зі сторони деякої частини місцевого населення в день операції мали місце факти відкритого співчуття до виселенців та надання їм допомоги - переховування від виселення.
Наприклад: а) при виїзді автомашини з посадженими на неї сім’ями бандитів (село Корнин Рівненського району), жителями цього села щільним кільцем була оточена машина з метою затримання її виходу з села. У зв’язку з цим оперативна група для наведення порядку та отримання можливості виїзду автомашини з сім’ями бандитів, змушена була відкрити попереджувальний вогонь. Аналогічні факти затримання автомашин із завантаженими на них сім’ями бандитів мали місце в селах Новий Двір та Обарів Рівненського району.
б) Під час обшуку, який відбувався в будинку виселенців – сім’ї засудженого бандита Андрошулик Марії, невідомими жителями цього села була викрадена її 4-х літня донька (село Новий Двір). З метою переховування її від оперспівробітників, які проводили виселення, перенесли її на другий поверх будинку, звідти скинули її на руки чатувавшим в цей час іншим жителям села, після чого донька Андрошулик була схована. Пошуки викраденої дівчинки позитивних результатів не дали.
В деяких селах Рівненського, Олександрійського, Тучинського, Межирицького та інших районів, жінки супроводжували висланих плачем та криком. Були випадки, коли окремі з них демонстративно вимагали, щоб їх погрузили разом з висланими або розстріляли на місці».
…Саме така доля спіткала дві сім’ї, що проживали у селі Корнин Рівненського району: родини Човпило та Тираків. Серед інших, ці родини опинилися на виселенні у далекому сибірському Омську. Тут заприязнилися вони з виселенцями з Тернопільщини – родиною Томчуків. Усі вони були змушені практично починати життя спочатку. Важка праця в сибірських шахтах, життя в холодних бараках – усе це пригадували старші члени родин з гіркотою та сльозами на очах. Було важко, але труднощі дуже зблизили родини земляків: трималися разом і в горі, і в радості, ділилися останнім, підтримували один одного в часи зневіри. А згодом, у 1951 році, родини Тираків та Томчуків поріднилися по-справжньому: одружилися Наталя Тирак та Ігор Томчук. Тут, в Омську, народився їх первісток, син Володимир... Додому, в Україну, вони змогли повернутися лише у 1959 році, оселилися в Квасилові.
В родині Томчуків бережуть як сімейну реліквію старий фотоальбом, який називають «омським». Пожовклі світлини розповідають більше, ніж будь-які слова... Ніби в документальному фільмі, виринають кадри: скромний побут поселенців, з любов'ю прикрашений такими рідними вишитими рушниками, сувора краса сибірського краю, робітничі будні й свята, коли дівчатам та юнакам так хотілося причепуритися! Але найголовніше – це молоді, навдивовижу гарні обличчя, блиск очей та жага до життя, яких не здатні були зламати ніякі випробовування долі, ніякі репресії...
Ці унікальні фотодокументи були представлені на виставці, яка відбулася у ПШБ
смт Квасилів й була присвячена 70-й річниці початку проведення операції «Захід». Ми висловлюємо щиру подяку родині Томчуків, яка надала їх нашій бібліотеці. Дякуємо вам за збережену пам’ять поколінь!



17 жовтня 2017 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




Книжкові перлини – для кожної дитини
Книги для дітей Анни Лимич (Войнарович)





2 червня у Будинку культури селища Квасилів відбулося «Свято дитячої творчості», присвячене Міжнародному дню захисту дітей. Жителів та гостей селища зі сцени вітали дитячий зразковий ансамбль «Лорелей», танцювальний колектив «Весняночка», драматичний колектив «Юні театрали». Завідувач публічно-шкільної бібліотеки Оксана Захарчук провела для присутніх в залі «Бібліо-експрес» - короткий огляд книг, які в різні роки створила для дітей відома письменниця, наша землячка Анна Андріївна Лимич (Войнарович). Вона сказала:
«Ви, звичайно, любите грати у різноманітні ігри, спілкуватись з друзями, але ми впевнені, що більшість з вас також люблять читати книги, адже вони здатні пробуджувати уяву, вчать мріяти, фантазувати. Та й хіба можна залишитись байдужими до добрих казок, веселих віршів, особливо коли поряд з ними у книзі чудові яскраві малюнки? Багато сучасних авторів пишуть твори для дітей, ми ж хочемо познайомити вас з творчістю квасилівської письменниці Анни Андріївни Лимич (Войнарович).
Народилася письменниця в місті Здолбунів, на Рівненщині. Згодом доля привела Анну Войнарович до Квасилова. Анна Андріївна була редактором радіомовлення і багатотиражки "Машинобудівник" квасилівського заводу "Рівнесільмаш" , редактором селищної газети "Голос Волині" і рівненського районного тижневика "Слово і час". Саме на сторінках цих видань вперше побачили світ перші поетичні твори письменниці. А писати вірші, як розповідала сама Анна Андріївна, вона почала, ще навчаючись у сьомому класі.
Нині творчість Анни Лимич знають не лише на теренах України, адже творчі зустрічі письменниці з поціновувачами відбувалися у Хорватії, Словенії, Чеській республіці. Творчий набуток мисткині друкується у багатьох закордонних виданнях. Понад п’ятдесят віршів Анни Андріївни покладено на музику.
Крім того, Анна Лимич стала літературним редактором та упорядником унікального збірника «Квасилів: Фрагменти історії», два томи якого вийшли з друку у 2011-2012 роках. Збірка містить багатий історичний матеріал, унікальні фотодокументи та висвітлює історію Квасилова від невеличкого чеського села до сучасного українського селища. Ця книга була відзначена в обласному конкурсі «Краща книга Рівненщини» у 2013 році.
А ще Анна Андріївна – щаслива мама і бабуся, має двох дочок та чотирьох онуків. Можливо, саме тому письменниця так добре знає, які твори подобаються маленьким читачам, і саме тому написані вони з такою любов’ю до малечі, до родини, до довкілля.
Перша книжечка для дітей під назвою «Жили-були ліньки» була надрукована у 1993 році видавництвом «Азалія». Назву збірці дав вірш:

Жили-були ліньки -
Братики-сестрички...
З брудними коліньми,
З рожевими щічками,
У платтячках з дирками,
З немитими руками...
Все спали та й спали,
Аби їх не чіпали.

Проілюстрував цю книжечку відомий художник Омелян Мельничук, який теж мешкає в нашому селищі. Нині Омелян Іванович є керівником «Студії художньої творчості», що діє при Будинку культури селища Квасилів. До речі, роботи вихованців «Студії» ви бачите сьогодні в нашому залі.
Наступна віршована збірка Анни Лимич, з присвятою внукові Андрійкові, має назву «Мишенята». Ці вірші написані прекрасною мовою, з теплотою та ніжністю: це поезії «Зайченя», «Чепурна киця», «Метелики», «Хмаринка» та ін.
У 2007 році вийшла з друку віршована книжка-розмальовка Анни Лимич «Абетка». Поетеса пише:
Кожна буква в кожнім слові,
Як гачком, сплітає мову.
Знає буква, де стояти,
Як саму себе писати.
Прочитай уважно все -
Книжка радість принесе!

Своєрідним продовженням збірки «Мишенята» стала книга «Під Мухомором», яка побачила світ у 2008 році. В ній письменниця дотримується того ж стилю, різноманітності тем і простоти їх викладення. Багато добрих, веселих героїв зустрінуть вас на сторінках видання. Як і «Мишенят», цю книгу прикрасив яскравими малюнками художник Омелян Мельничук. У 2010 році видання «Під Мухомором» стало переможцем у номінації «Краще художнє оформлення» обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини».
Анна Андріївна продовжує писати для дітей. У 2016 році світ побачили ще дві книги письменниці: «Мура-Гламура» та «Ельвіра в Країні Котів». У першій книзі розповідається про котячі пригоди улюбленої кицьки Гламури, також героями віршів є усі, кого ми називаємо братами меншими.
Пізнавально-пригодницька книга «Ельвіра в Країні Котів» сповна розкриває світ наших маленьких домашніх друзів. Це казка, у якій головну героїню – дівчинку Ельвіру чекає захоплююча подорож, під час якої вона зустріне чарівних та загадкових котів. У книзі – безліч міфів та легенд, створених у різних країнах світу, а розповідають їх головні герої – Коти! Невеликі оповідання цікаві, як казки, проте і розважальні, і серйозні. А доповнюють їх чудові барвисті ілюстрації вже відомого вам Омеляна Івановича Мельничука.
Сподіваємося, що після ознайомлення з творчістю Анни Лимич ви неодмінно захочете прочитати її книги, вони є на книжковій виставці, яку ми пропонуємо до вашої уваги, та нашій селищній бібліотеці!»
Цей захід отримав схвальні відгуки жителів селища, а маленьких квасилівчан потішили ще й смачні солодощі, які на закінчення свята вони отримали від організаторів.
Інформацію про деталі свята дивіться http://kvasyliv.rv.gov.ua/articles/





05 червня 2017 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




Шевченкове слово в віках не старіє




12 березня 2017 року в будинку культури смт Квасилів відбулося літературно-мистецьке свято «Шевченкове слово в віках не старіє». Так квасилівчани та гості селища вшанували 203-тю річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Цього дня зі сцени будинку культури лунало безсмертне Шевченкове слово: поетичні твори Великого Кобзаря та уривки з драматичних творів, присвячених Тарасові Шевченку, у виконанні учасників дитячого театрального гуртка, пісенні твори у виконанні чоловічого ансамблю «Оксамит» та зразкового ансамблю естрадної пісні «Лорелей».
Долучилася до святкування і бібліотека селища. Завідувач книгозбірні Оксана Захарчук організувала тематичну книжкову виставку під назвою « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо!» та, на згадку про цей вікопомний березневий день, подарувала гостям та учасникам свята книжкові закладки з поетичними цитатами з творів Великого Кобзаря.








12 березня 2017 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




І знову хенд-мейд!




Початок весни виявився для нашої книгозбірні багатим на творчі зустрічі. 3 березня до нас вкотре завітала давня знайома - Тетяна Форманюк. Тетяна захоплюється хенд-мейдом, а саме миловарінням, виставки її робіт вже не раз милували око відвідувачів нашої бібліотеки. Напередодні Міжнародного жіночого дня Тетяна люб’язно погодилася провести майстер-клас по миловарінню, адже що може бути краще, ніж подарунок, виготовлений власноруч!
Тетяна розповіла присутнім про основні етапи процесу миловаріння, продемонструвала сировину, яка використовується для виготовлення цього запашного засобу в домашніх умовах. А згодом усі бажаючі змогли долучитися до захопливого дійства – виготовлення мила власноруч! Учасники майстер-класу проявили фантазію, й тепер зможуть подарувати своїм матусям, сестрам, подругам різнокольорові шматочки мила з ароматами грейпфрута, вишні, кориці, ванілі. Сподіваємось, що такий подарунок надовго залишить приємні спогади.
Щиро дякуємо Тетяні Форманюк за давню творчу співпрацю, за чудовий майстер-клас та креативність! Бажаємо майстрині міцного здоров’я, весняного настрою та здійснення усіх творчих задумів!





06 березня 2017 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




Гончарство – ремесло, дароване Богом

Тепер же, о Господи, Ти - наш Отець.
Ми глина, а Ти наш гончар,
і ми всі - чин Твоєї руки!
Книга пророка Ісаї 64:8




Споглядаючи мерехтливу поверхню ваз або глиняних посудин, ми з насолодою милуємось мистецтвом гончара. Підсвідомо у нас виникає нестримне бажання відчути власними руками податливість глиняної маси, стати ніби причетними до складного творчого процесу – народження дзвінкого виробу. Ясна річ, самого цього прагнення замало, потрібна неабияка старанність, аби, долаючи технічні складності, послідовно оволодіти всіма таїнствами гончарного ремесла. А секретів у нього багато – починаючи з приготування глиняної маси й аж до випалювання.
В перший день весни відвідувачі публічно-шкільної бібліотеки нашого селища отримали можливість зануритися у таїну гончарної справи, проявити творчі здібності у роботі з глиною – майстер-клас з гончарства тут провела Тамара Миколаївна Клікоцька. Багатьом квасилівчанам вона відома, як лікар-стоматолог, а гончарством Тамара Миколаївна захопилася близько двох років назад, і вже не уявляє себе без цього ремесла.
Майстриня із натхненням розповідала про те, що гончарство, завдяки його глибинним історичним, навіть біблійним витокам, доводить, що традиції, спадковість у цьому прадавньому ремеслі – це не лише повторюваність певних технік, форм, елементів, а перш за все - естетична, духовна довершеність виробів. Таке мистецьке світосприйняття формувалося у давніх майстрів протягом багатьох століть, воно передавалося людством із покоління в покоління. Тамара Миколаївна вважає: те, що першою людиною, яку створив Господь, був Адам, ім’я якого у буквальному перекладі із староєврейської означає "з червоної глини", є глибоко символічним. Адже всі ми – лише глина у руках Господа, а ремесло гончара набуває, таким чином, певного сакрального змісту…

Глина - неймовірний матеріал: в поєднанні з водою вона стає дуже пластичною, а від дотиків рук – теплою і м`якою, вона ніби забирає усі негативні думки, руйнує «погану» енергетику. Недарма гончарство є важливим елементом сучасної рефлексотерапії, соціально-психологічної реабілітації людей різного віку. Працювати з глиною – справжнє задоволення, а вже задоволення від результату – гарантоване!
Всі, хто завітав до бібліотеки на майстер-клас, могли впевнитися в цьому, так би мовити, «власноруч», причому в прямому значенні цього слова. Під керівництвом Тамари Миколаївни учасники майстер-класу «знайомилися» з глиною: вчилися вимішувати, розминати, склеювати цей чудовий природний матеріал, пробували свої сили у гончарному мистецтві. Також кожен бажаючий міг створити свій неповторний виріб на гончарному крузі, який Тамара Миколаївна привезла із своєї домашньої творчої майстерні. Зрештою, світлини краще від будь-яких слів зможуть передати атмосферу позитиву, натхненності, яка панувала в цей день у нашій імпровізованій гончарні!
Крім того, майстриня пообіцяла, що усі вироби, які створили учасники майстер-класу, вона забере до себе в майстерню, аби піддати їх завершальній процедурі – випалюванню, щоб кожний міг принести додому частинку власноруч створеного із глини дива. Тамара Миколаївна абсолютно впевнена, що результати будуть неочікуваними і припускає, що хтось таки стане справжнім митцем, роботами якого будуть пишатися!
Колектив квасилівської публічно-шкільної бібліотеки, а також усі учасники творчого заходу висловлюють щиру подяку Тамарі Миколаївні Клікоцькій за душевну щедрість, за надану чудову можливість познайомитись із секретами гончарства, відчути себе митцем, проявити творчі здібності. Від щирого серця бажаємо Вам, Тамаро Миколаївно, натхнення, здійснення усіх творчих задумів та Божих благословінь!




02 березня 2017 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




25 річниця Незалежності




24 серпня наша держава відзначила 25-ту річницю Незалежності. Ця дата втілила в собі давнє прагнення нашого народу до свободи і самовизначення. Незалежність стала новою точкою відліку в житті кожного українця і водночас могутнім стимулом для плідної, натхненної праці заради миру й добробуту України.


День Незалежності - це ще одна чудова можливість одягти святкову вишиту сорочку, взяти участь у параді вишиванок та провести час у колі друзів. Саме з цією метою 24 серпня до святково прикрашеного Будинку культури смт Квасилів завітали односельці та гості селища: в цей день тут лунали пісні у виконанні Наталії та Володимира Саваринських, гурту «Оксамит»; оригінальні танцювальні композиції виконували гурти «Весняночка» та «Арт-квартал»; тішили глядачів музичні композиції у виконанні колективу викладачів Квасилівської музичної школи. Під голосні оплески присутніх відбувся перший в нашому селищі парад вишиванок, кожна з яких викликала щире захоплення!




Бібліотекарі публічного відділу Квасилівської ПШБ Оксана Захарчук та Марія Матвійчук на святі презентували книжкову виставку під назвою «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!», яка вдало доповнила тематику знаменної дати – 25-річниці Незалежності України - довгоочікуваного свята, яке об’єднало в собі щемливі моменти нелегкої української історії, боротьбу за незалежність, суверенність кордонів і право на самоідентичність нашої мови та культури!


25 серпня 2016 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




Історія однієї книги




Нещодавно, 10 березня, до нас в бібліотеку завітав заступник Квасилівського селищного голови Анатолій Анатолійович Котовський: «Добридень, дівчата! А я вам дещо приніс! Вчора, в день народження Кобзаря, передивлявся свою домашню бібліотеку і натрапив на Тарасову збірку «Три літа». Багато спогадів пов’язано з нею в моїй душі. Сподіваюся, що і вас вона зацікавить…»


Ще б пак! Адже це видання – перше факсимільне відтворення славнозвісної рукописної збірки «Три літа» Тараса Шевченка, яка є однією з найбільших національних реліквій, унікальною пам’яткою української літератури! Ця книга вийшла з друку у київському видавництві «Наукова думка» ще 1966 року за участю відомого вченого-шевченкознавця, тодішнього директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка в Харкові Євгена Шабліовського. А оригінал Кобзаревої збірки «Три літа» нині зберігається у відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Зовні це альбом in folio на 106 аркушів жовтуватого паперу, в картонній темно-зеленій оправі. Тарас Григорович любовно оформив збірку. Заголовок альбома, а також заголовки окремих творів виконано в стилі каліграфічного півуставу другої половини XVII ст. На форзаці альбома та на титульній його сторінці є кілька ескізів олівцем. Тут зображено пророка, чабана, якісь карикатури. Аркуші альбома списані з обох боків. На кожній сторінці простим олівцем відкреслено широкі поля. У текстах віршів є незначна кількість авторських виправлень чорнилом і олівцем. Виправлення чорнилом зроблені в процесі переписування, олівцем – слід гадати, дещо пізніше.
Поезії, що входять до збірки «Три літа» (серед них «Наймичка», «Сон», «Кавказ», «Давидові псалми», «Як умру, то поховайте» та інші), були написані Тарасом Григоровичем у різний час і в різних місцях його перебування. Вірш «Розрита могила» складений у жовтні 1843 року в селі Березань, на Київщині. Всі інші твори написані протягом 1844-1845 років; з них в Україні – 11; в Петербурзі – 7, у Москві – один («Чигирине, Чигирине…»).






Альбом «Три літа» має трагічну історію. Цілком таємно, зовсім неприступно для людського ока, ця збірка , багато років перебувала в сховищах Третього відділу «власної Його Імператорської Величності канцелярії», а далі – понад півстоліття – в архіві департаменту поліції. Тому деякі вірші та сам альбом став відомим тільки 1906 року, коли з архіву департаменту поліції його було вилучено й опубліковано П. Щоголевим та Я. Забілою за сприяння А. Маркевича.
Цю книгу не можна читати без глибокого хвилювання та роздумів… Рівними рядками лягають на папір Кобзареві слова, думки. Здається, що написані вони ось тільки-но, щойно, й на чистих полях зараз з’являться авторські помітки та ескізи.
Анатолій Анатолійович згадує, як 11-річним хлопчаком побачив цю збірку у маленькій книжковій крамниці, що знаходилася поруч із середньою школою № 3 м. Здолбунів-2, в якій він навчався. Він часто навідувався сюди, полюбляв знайомитися з книжковими новинками, любив неповторну атмосферу, яка панувала в книгарні, й навіть заприязнився з продавчинею. Анатолій Анатолійович розповідає, що коли побачив збірку «Три літа» - таку, здавалося б, непоказну зовні, - відразу вирішив придбати її. А оскільки потрібної суми (а це ж майже 2 карбованці!) при собі не мав, побіг до тата й розповів йому про свою книжкову знахідку.
Тато Анатолія – відомий письменник Анатоль Котовський (детальніше про життя та творчість: Анатоль Котовський, коли дізнався, навіщо ж синові потрібні гроші, відразу виділив необхідну суму! З теплотою згадує Анатолій Анатолійович, як вони з татом гортали сторінки, передивлялися збірку, як разом читали Тарасові поезії, як роздивлялися ескізи Кобзаря…
Тепер ця книга займає особливе місце в домашній книгозбірні Анатолія Анатолійовича. Через усе життя проніс він любов до книги, до читання; невпинно поповнюється його книжкова колекція, він в курсі літературних новинок, а в планах на майбутнє у Анатолія Анатолійовича – відвідини книжкового форуму у Львові!
…Ось така вона, історія однієї книги – здавалося б, однієї з багатьох, які разом складають явище української Шевченкіани. Й разом з тим – особливої, тому що в ній із Кобзаревим словом міцно поєдналися теплі спогади з дитинства, юнацькі мрії, затишні вечори наодинці з улюбленою книгою, й шлях, який у кожного з нас неповторний – свій шлях до Шевченка…


11 березня 2016 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




«Вічний біль Афганістану»






13 лютого в будинку культури смт Квасилів відбулися урочистості, присвячені відзначенню Дня вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 27-й річниці виведення радянських військ з Афганістану. Ця неоголошена війна лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон. Ця війна назавжди з болем відгукуватиметься в серці нашого народу.






В цей день з привітальними словами до воїнів-афганців Рівненського району, які завітали до селищного будинку культури, звернулися виконуючий обов’язки голови Рівненської райдержадміністрації Сергій Подолін, голова громадської організації "Спілка воїнів-інтернаціоналістів Рівненського району Рівненської області "Саланг" Іван Тижук, квасилівський селищний голова Степан Горбатюк.


Продовжила урочистості концертна програма, в якій взяли участь художні колективи Квасилова: гурт «Оксамит», танцювальний гурт «Весняночка», гурт «Лорелей», творчий колектив Квасилівської музичної школи та інші.
















Працівники публічно-шкільної бібліотеки презентували інформаційну виставку під назвою «Афганістан болить у душах наших», де були представлені статті з періодичних видань про воїнів-афганців – жителів Квасилова та про тих односельців, які сьогодні захищають неподільність нашої держави. Також відвідувачі мали змогу ознайомитися з книжковими виданнями «Революція гідності. Війна» та «Майдан. Війна», які подарувала нашій бібліотеці письменниця Анна Лимич.


Закінчилися урочистості покладанням вінків до пам'ятника загиблим воїнам-афганцям та покладанням квітів до меморіальної дошки на честь першого директора Квасилівського професійного ліцею, ветерана війни в Афганістані Ромера Андрія Петровича.











15 лютого 2016 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук




«Захоплююче хобі - миловаріння»




Вже стало доброю традицією, що наша бібліотека знайомить жителів та гостей селища з творчим доробком квасилівських народних майстрів. І ось, 10 лютого до нас завітала Тетяна Форманюк – завітала для того, щоб поділитися з усіма бажаючими секретами миловаріння. Цього дня наша книгозбірня перетворилася на оазу приємних пахощів та ароматів, і навіть трішки нагадувала маленьку парфумерну фабрику. На початку зустрічі завідувач бібліотеки Оксана Захарчук розповіла присутнім про історію створення мила, яка, виявляється, нараховує щонайменше 6 тис. років! А пані Тетяна запевнила, що миловаріння в домашніх умовах може стати прекрасним хобі для будь-якої жінки. Воно допомагає виразити себе, створити прекрасні подарунки та ексклюзивні предмети для догляду за собою.




Сушені трави - календула, лаванда, пелюстки троянд, ромашка; люфа, мак, кориця, кава, мед, ароматичні масла – ось неповний перелік тих інгредієнтів, які майстриня використовує для виготовлення свого ексклюзивного мила. А яке різноманіття кольорів – від столу, на якому були виставлені зразки Тетяниних виробів, не можна було відвести погляду! Майстриня щедро ділилася секретами своєї майстерності, відповідала на питання гостей. А їх було чимало: з чого почати, де придбати всі необхідні компоненти, чи багато часу займає процес миловаріння в домашніх умовах тощо?


Слід додати, що пані Тетяна є мамою двох діток: Дмитра та Софійки, і, як вона розповіла, ті активно долучаються до творчого процесу. Зокрема, Дмитрик обирає «тематику» нової колекції мила: у майстрині є мило квіткове, мило у вигляді автомобілів та потягів, є ціла серія «Маша та Ведмідь», ну і, звісно, серія «Коханій матусі». А Софійка обирає кольорову гаму: пані Тетяна каже, що найбільше донечці імпонують яскраві, сонячні кольори та шматочки мила, що нагадують солодощі та жувальну гумку.
Отож, планів у майстрині ще багато: вона планує створювати рідке мило, ароматні «бомбочки» для ванн, спробувати свої сили у виготовленні кремів на натуральній основі і, звісно, постійно розширювати «мильний» асортимент. А ми щиро зичимо пані Тетяні натхнення та творчих успіхів і сподіваємось, що вона ще неодноразово стане гостею нашої книгозбірні, адже творчість – це те магічне джерело, ідеї в якому ніколи не закінчуються!


14 лютого 2016 року завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук










«Страшні жнива Голодомору»


Голодомор... Це явище, певно, назавжди лишиться однією з найактуальніших, гострих і болісних проблем українського суспільства - в політичному, науковому, морально-психологічному аспектах. Роки державної незалежності України сприяли дослідженню й висвітленню найбільшої у ХХ ст. катастрофи українців. Історіографічний, археографічний, джерелознавчий, літературно-публіцистичний доробок теми вже сягає десятків тисяч документів.
Особливе значення для наукового осмислення причин, перебігу і наслідків цієї трагедії, її кваліфікації як геноциду українського народу має виявлення і публікація історичних джерел. Одним із кроків у цьому напрямку стало створення до 81-х роковин Голодомору 1932-1933 років фотодокументальної виставки «Спротив геноциду», метою якої є продемонструвати масштаб і форми опору, який чинило українське суспільство сталінському тоталітарному режиму у 1920-х - на початку 1930-х років. Виставка створена Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Центром досліджень визвольного руху та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 років в Україні.
З матеріалами цієї масштабної виставки мали змогу ознайомитися й користувачі публічно-шкільної бібліотеки смт Квасилів. Бібліотекарі Оксана Захарчук, Марія Матвійчук, Людмила Музичук та Світлана Матвійчук організували в публічному та шкільному відділах книгозбірні презентацію її матеріалів. На стендах виставки «Спротив геноциду» представлені унікальні документи та світлини, які розкривають різні сторони боротьби українського народу із страшною навалою голодомору, його розмах. Багато документів оприлюднені вперше.
Відвідувачів бібліотеки зацікавили та вразили масштабність і форми опору українського селянства сталінській злочинній політиці напередодні і під час геноциду українського народу. Унікальні матеріали, представлені тут, нікого не залишили байдужим, адже виставка розкрила багато сторінок того спротиву, який упродовж десятиліть чинили українці комуністичному тоталітарному режиму та які досі залишаються маловідомими широкому загалу. Великий інтерес викликали у відвідувачів, зокрема, такі розділи виставки: ««Великий перелом» Сталіна. 1928-1933 роки», «Жнива геноциду», «Людяність у нелюдяний час» та інші.
Кожен з нас повинен закарбувати голодомор у пам’яті, адже недарма іменитий британський історик Роберт Конквест у своїй книзі «Жнива скорботи» колективізацію і голодомор називає "найжахливішою соціальною катастрофою століття, яка призвела до більших жертв, ніж перша світова війна". Він підкреслює: то й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер...
Матеріали та книга-каталог фотодокументальної виставки «Спротив геноциду» були надані нашій бібліотеці методичним відділом районного відділу культури та туризму РДА та особисто начальником відділу Солодухою Іваном Олександровичем.


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук
















«9 листопада – День української писемності та мови.»


У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".
У ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства , в Україні встановлено День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в День ушанування пам'яті Нестора Літописця.
Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Найвизначнішою працею Нестора Літописця є "Повість минулих літ" – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість минулих літ" була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. "Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови…" (М. Рильський).
Не оминуло свято української мови та писемності і Квасилівську публічно-шкільну бібліотеку. В читальному зал публічного відділу бібліотекарі організували книжкову виставку, представлену найновішими виданнями про рідну мову. Відвідувачі з радістю слухали розповідь про історію виникнення української мови та її розвиток. Кожен, хто в цей день відвідав нашу книгозбірню, отримав пам'ятку з переліком безкоштовних сайтів, на яких можна прочитати твори української літератури, а також зарубіжні твори українською мовою.
“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
(Панас Мирний)


Біліотекар Квасилівської ПШБ Марія Матвійчук










«Живи, незалежна Державо!..»


Наша держава відзначила свій 24-й День незалежності... Протягом багатьох років цей день, що є результатом тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою державу, відзначається як найголовніше свято нашої країни!
Урочисто минув День незалежності і в Квасилові. В будинку культури відбувся святковий концерт, на який були запрошені учасники АТО – вояки батальйону територіальної оборони Рівненщини «Горинь», серед яких є чимало й наших земляків-квасилівчан. Пісні, вірші, музичні композиції та театральні мініатюри, танцювальні номери – усе це з вдячністю та повагою дарували юні таланти нашим захисникам й односельцям.
Долучилися до свята й працівники ПШБ смт Квасилів. Бібліотекарі публічного відділу книгозбірні Оксана Захарчук та Марія Матвійчук організували в актовому залі будинку культури пізнавальні виставки. Книжкові видання, що розповідають про історію України, становлення її як незалежної держави, були представлені на тематичній виставці під назвою «Боже Великий, Єдиний! Нам Україну храни!» Поетику української народної творчості дарували квасилівчанам та гостям нашого селища роботи майстрині-вишивальниці Валентини Баранович та експонати виставки старожитностей, що мала назву «Історія з глибин віків тут промовляє до народу...»
Цей День незалежності став для нашого селища особливим. Особливим та скорботним водночас. Адже 10 серпня минулого року у зоні АТО загинув квасилівчанин Олександр Суліцький - один з бойових побратимів батальйону «Горинь». У День незалежності у Квасилові вшановували пам’ять про загиблого на Сході України нашого земляка–добровольця - на фасаді Квасилівського НВК «школа-ліцей», де свого часу навчався герой АТО, відкрили меморіальну дошку.
Всім серцем ми бажаємо, щоб мир і спокій в нашій країні настав якомога скоріше. Щоб українські воїни повернулися додому живими і неушкодженими. Віримо, що наступний День незалежності ми зустрічатимемо всі разом, щасливі і усміхнені!
Слава героям! Слава українському народу!
З Днем незалежності тебе, Україно!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 25 серпня 2015 р.


















«Пам’ятаємо. Перемагаємо…»


Цьогоріч Україна вперше відзначила Дні пам’яті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років. В ці дні всі українці ніби заново пережили жахливі події тієї війни, яка забрала понад 56 мільйонів людських життів у всьому світі, та в якій Україна безповоротно втратила близько 10 млн осіб.
До відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом долучилася й Квасилівська публічно-шкільна бібліотека. Зокрема, ще у квітні бібліотекарі шкільного відділу Світлана Матвійчук та Людмила Музичук провели такі заходи:
1. «Рівненщина в полум’ї війни» (До 70-річчя Перемоги) – Усний журнал – 07. 04. – 15 чол.;
2. «Щоб усі пам’ятали…» - Конкурс малюнків до 70-ї річниці Перемоги – 29. 04 – 10 чол.
Крім того, в межах Вікі-проекту «Долі, обпалені війною» бібліотекарі публічного відділу книгозбірні у квітні поповнили Вікі-сторінку смт Квасилів інформаційними матеріалами, присвяченими квасилівчанам-учасникам Другої світової війни ( див. підрозділ «Персоналії (До 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)») http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2 .
А у травневі дні працівники бібліотеки продовжили ряд заходів, присвячених 70-й річниці завершення Другої світової війни. Зокрема, у шкільному відділі була організована книжкова виставка «Шляхами подвигу і слави» (07-11. 05.), також тут відбувся загальношкільний конкурс під назвою «Вірші шкільних поетів про війну» (08. 05), в якому взяли участь учні Квасилівського НВК «школа-ліцей» різного віку (загалом 10 чол.).
Бібліотекарі публічного відділу Оксана Захарчук та Марія Матвійчук організували виставку-перегляд «Квасилів у солдатській шинелі» (05-12. 05), яка викликала неабияке зацікавлення квасилівчан: адже на ній представлені світлини та документальні матеріали, що розповідають про воєнні шляхи та нагороди наших односельців.
Також бібліотекарі публічного відділу долучилися до створення сценарію мітингу-спомину, який відбувся 8 травня на території Квасилівського навчально-виховного комплексу "школа-ліцей".
Отож, ми пам’ятаємо про подвиг наших ветеранів, пишаємося їхньою незбагненною мужністю та щиро скорбимо за полеглими у тій страшній жорстокій війні… Віримо, що квасилівчани з гордістю згадують усіх наших захисників, які відстоювали і відстоюють сьогодні незалежність України. Бажаємо нашим ветеранам міцного здоров’я та родинного благополуччя, а нашій державі мирного неба та процвітання на довгі роки!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 12 травня 2015 року














Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.


Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.
В. Сухомлинський

Щороку працівники Квасилівської публічно-шкільної бібліотеки залучають до своєї книгозбірні все нових і нових відвідувачів. Вже доброю традицією є проведення щорічного книжкового ранку «Посвята в читачі», метою якого є знайомство з бібліотекою першокласників Квасилівського НВК.
Цьогоріч 5травня учні 1-А та 1-Б, а 6 травня учні 1-В та 1-Г класів під керівництвом класних керівників Якимчук Людмили Петрівни, Смочек Ганни Василівни, Менчинської Лариси Миколаївни та Павлюк Ірини Миколаївни відвідали бібліотеку і стали нашими читачами.
Роль бібліотекаря та вчителів початкових класів у вихованні читацьких інтересів важко переоцінити, бо дитина, яка свого часу не зустрілася з доброю книгою, не стане в майбутньому особистістю. У бібліотекаря і вчителя спільна мета: викликати в учнів почуття поваги і шанобливого ставлення до книги, зацікавити і навчити користуватися нею, виховати бажання самостійно здобувати знання.
Для маленьких школяриків бібліотекарі провели цікаві та змістовні екскурсії. Знайомство малечі з бібліотекою виявилося новим, невідомим: стелажі з книгами, різноманітні дитячі енциклопедії, безліч казок. Дуже зацікавили дітей книжкові полички «Що читали мами й тата», «Дитяча періодика», «Розумійко», «Барви "Веселки"» тощо, на яких відвідувачі відзначили своєю увагою книжкові новинки нашої бібліотеки.
Школярі з цікавістю слухали розповідь бібліотекарів про історію створення книги, її довгий та складний шлях від минувшини до сьогодення. Юні читачі розказували вірші про книги, активно приймали участь у святі та задавали питання про книги працівникам бібліотеки. Діти ділились враженнями про вже прочитані книжки та цікавились тими, які ще не читали. В конкурсах «Казкознавці» та «Читайлики» першокласники відповідали на питання, які допомогли перевірити чи уважно вони читають і пам`ятають героїв своїх улюблених казок. Гра «Дайте відповідь мені: правду я кажу чи ні?» дозволила дітям проявити себе та показати, що вже , навіть, в такому юному віці вони можуть логічно та розважливо мислити. Також дитячій увазі було представлено пізнавальний фільм про те, як і де сьогодні виготовляються книги, як працюють видавництва. Діти з непідробним захопленням дивились відео та задавали питання, які в них виникали. По завершенні свята юні читачі отримали не лише море позитивних емоцій, а й підібрали книжечки та журнали за смаком.
Сьогодні важко уявити наше життя без комп'ютерних технологій. Тому дітям було проведено презентації дитячих сайтів, які можна використовувати не лише для дозвілля, а й для навчання. Сайти «Пізнайко», «Казкар», «Сторінками журналу "Барвінок"», «Дитячий сайт українською мовою» містять в собі багато різноманітної інформації, яка виявилась цікавою не лише діткам, а і їх класним керівникам. Адже знання,які ми можемо взяти з книг можна вдало поєднати із цікавинками з інтернет-ресурсів, що дасть нам змогу підвищити свою ерудованість. Тому використання корисних інтернет-сайтів є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Метою даного заходу було допомогти учням осяг
нути значення книги в житті людини, викликати інтерес до розумного порадника. А також навчити підростаюче покоління вміло використовувати інформаційні ресурси в навчальному процесі. Хочеться вірити, що нам, бібліотекарям, це вдалося.


Бібліотекар ПШБ смт Квасилів Марія Матвійчук 10 березня 2015 року














«Нас єднає слово Кобзаря!»


Щороку в березневі дні усе прогресивне людство вшановує Генія і Пророка, який став символом України - Тараса Григоровича Шевченка. Не буде перебільшенням сказати - у ньому вся історія України, все наше буття…
Цьогоріч працівники публічно-шкільної бібліотеки смт Квасилів Оксана Захарчук та Марія Матвійчук з нагоди річниці від дня народження Великого Кобзаря організували своєрідну акцію-«сюрприз»: завітали до місцевих підприємців та торгівельних закладів селища з подарунками – книжковими закладками, на яких надруковано афоризми та цитати з творів Тараса Григоровича Шевченка. Творчість Кобзаря воістину багатогранна й невичерпна, вона відобразила в собі всі сторони життя української нації. Тарас Шевченко для українського народу не лише геніальний поет. Він — його сумління, совість, бунтівний розум, його ніжне щире серце, сповнене великою любов’ю і безмежним стражданням. Ось чому його люблять і шанують усі — незалежно від віку, естетичних уподобань, ідейних позицій.
Отож, квасилівчани із задоволенням долучилися до акції, й ми щиро сподіваємося, що палке Шевченкове слово звучатиме в їх родинах протягом багатьох років та передаватиметься з покоління в покоління, адже у найважчі роки ідейного чи соціального розшарування, духовного звиродніння Великий Кобзар щоразу ставав прапором української нації, гаслом, її духовним маяком!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 10 березня 2015 року






























Дзвенить барвисто рідна мова!


Усі ми знаємо: мова – душа народу, духовний скарб нації. Виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Саме тому таким особливим для українців є День рідної мови, який відзначається щороку 21 лютого.
Урочисто, святково, радісно відзначили Свято рідної мови й у Квасилівському ДНЗ «Лелека». Вихованці старшої групи № 7 у супроводі вихователів Черевко Наталії Володимирівни та Новосад Тетяни Володимирівни завітали до затишної актової зали, щоб зануритися в дивосвіт Рідної Мови...
На початку свята маленькі патріоти заспівали Гімн України, й, повірте, щирішого, палкішого його виконання годі й шукати! Вихователі розповідали малятам про красу української мови, про те, що «вся історія народу - в мові, мова – душа народу!» Маленькі «лелеченята» виявили щиру любов та шану до української мови, до рідного краю, до народних пісень. Під супроводом музичного керівника Денисюк Олени Михайлівни діти проявили чимало талантів: у виконанні Марійки Булавської, Артема Борисюка, Володі Саваринського, Дениса Яремчука, Емми Хролець, Аліни Галигіної, Дарини Булавіної прозвучали пісні «Журавлик», «Ми – роду козацького діти!», «Не щебече соловейко»; також малята виконали чудовий жартівливий танок «Подушечка моя пуховая». А чого вартувала козацька похідна пісня «Маруся, раз, два, три...» у виконанні «українського народного хору»!
Щемливо прозвучала «Колискова», яку виконали мама й син: Наталія Володимирівна та Володя Саваринські. Мимоволі згадалися слова:

У світ ми увійшли ще малюками,
У світ багатий, загадковий і казковий
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови...

Звісно, не можна говорити про українську мову й не згадати імені Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Малят зацікавила розповідь про Тараса, з захопленням прослухали вони пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». А Наталія Саваринська подарувала дітям «Кобзар» та висловила надію, що любов до рідної мови, до співучого українського слова вони пронесуть через усе життя...
На свято завітали гості: Мудра Бабуся поділилася з дітками цікавими оповідками – «небилицями», «примовлянками», на що малеча щиро відповідала українськими «поспівочками» та «мирилками». І Старий Козак, який повідав дітям про героїчну Запорізьку Січ, також не лишився без подарунка: хлоп’ята хвацько затанцювали «Танок маленьких козачат»! Завідувачка публічно-шкільної бібліотеки Оксана Захарчук завітала на свято до малят також з подарунками – книжечками-розмальовками «Тату, почитай!». Їх створив колектив письменників та художників в межах акції «Марафон родинного читання», котра продовжує Всеукраїнську ініціативу «Додай читання». А бібліотеці ці книги передав відомий дитячий письменник Сергій Гридін. Отож, Свято рідної мови в дитячому садочку вдалося на славу! Хочеться сподіватися, що маленькі квасилівчани виростуть справжніми мовознавцями, щирими патріотами України й завжди пам’ятатимуть слова:

Я знаю, мова мамина - свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це жива вода народу!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 20 лютого 2015 року
























Закохана у вишивку


3 листопада 2014 у бібліотеці Квасилівського НВК «школа-ліцей» відбулася зустріч з Рівненською поетесою Вікторією Климентовською. У актовій залі зібралися учні 10-х та 11-х класів, які мали змогу ближче ознайомитися з літературою рідного краю.
Зустріч розпочалася переглядом презентації, яку представила головний бібліотекар Матвійчук Світлана Романівна. Наскільки тісно сторінки біографії письменниці переплелися з творчістю , слухачі відчули в ході розмови. Вікторія Михайлівна майстерно представила свої поезії та розповіла , що спонукало її до написання віршів. Найбільше вразили присутніх твори патріотичного змісту та приємна інтимна лірика. Учні отримали відповіді на запитання, що виникли в процесі бесіди. Учениця 10 класу Поліщук Тетяна представила на розсуд поетеси свої власні вірші, за що отримала бурхливі оплески присутніх. Вікторія Михайлівна схвально оцінила перші проби пера і порадила надалі працювати й розвивати свої творчі здібності. Учні щиро подякували письменниці за таку змістовну зустріч та зробили фото на згадку. Поетеса роздала автографи бажаючим й подарувала одну із своїх книг шкільній бібліотеці.


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 3 листопада 2014 року
























Закохана у вишивку


До «Мистецької світлиці» Квасилівської ПШБ знову завітали гості. Протягом 16 жовтня-10 листопада тут відбувся творчий вернісаж відомої у нашому селищі вишивальниці – Кушнірук Ніни Ростиславівни. Квасилівчани добре знайомі з творчим доробком пані Ніни, адже вишиті шедеври майстрині неодноразово презентувалися на селищних імпрезах й завжди притягували до себе захоплені погляди... В них вкладено стільки кропіткої праці, стільки милуючих око барв, стільки естетичного смаку, що не стати «фаном» Ніни Ростиславівни просто неможливо!
Понад 15 робіт було представлено на виставці, організованій в читальному залі публічного відділу нашої книгозбірні, і помилуватися ними приходили й працівники селищної ради, й квасилівчани старшого віку, й молоді мами з дітками.
Бібліотекарі Оксана Захарчук та Марія Матвійчук із задоволенням знайомили всіх відвідувачів із творчим доробком Ніни Ростиславівни, розповідали про мистецтво вишивки та відповідали на запитання тих, кого виставка надихнула спробувати свої сили в рукоділлі.
Приємно відзначити, що творча діяльність квасилівських майстринь здобуває популярність й за межами нашого селища: в листопаді, з нагоди Всеукраїнського Дня працівників культури та майстрів народних мистецтв, вишивальниці Кушнірук Ніна Ростиславівна та Баранович Валентина Володимирівна були нагороджені Похвальними листами від відділу культури і туризму РДА. Щиро бажаємо їм подальших творчих злетів та вдячності прихильників!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 03 грудня 2014 року














«Боже Великий, Єдиний нам Україну храни!..»


24 серпня Квасилів відзначав День Незалежності України. Незважаючи не непогоду, в залі Будинку культури зібралися небайдужі квасилівчани, щоб усім разом помолитися за долю України, згадати той непростий шлях, який здолала наша Батьківщина для здобуття Волі й Незалежності. Зі сцени лунали зворушливі поезії у виконанні учнів Квасилівського НВК «школа-ліцей», ошатно розгорнулися тут «рушники єдності», зачаровували мелодійні пісні у виконанні учасників гуртів «Лорелей» та «Оксамит» а також Антоніни Матвійчук.
Працівники селищної бібліотеки Оксана Захарчук та Марія Матвійчук в цей день запропонували до уваги квасилівчан книжкову виставку під назвою «Боже Великий, Єдиний нам Україну храни!..» та організували виставку робіт квасилівської майстрині-вишивальниці Ніни Ростиславівни Кушнірук, в кожній роботі якої - частинка рідної України, любов до її природи, захоплення красою та безмежністю рідного краю...
Отож щиро бажаємо нашій державі довгого процвітання у мирі та злагоді, благоденстві та достатку. З Днем Незалежності тебе, Україно!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 25 серпня 2014 року
































Пам’ятаємо велич Перемоги!


Традиційно, як і щороку , 9 травня у нашому селищі відзначається знаменний день – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійснених мрій і задумів. Для нас, нащадків переможців, найвищою життєвою істиною та цінністю є їх вірність справі і громадянському обов’язку, довічна синівська шана і повага.
У нашому селищі свято шанують пам’ять про величні воєнні роки. Цьогоріч за ініціативи працівників бібліотеки було створено стенд-колаж «Квасилів у солдатській шинелі», який було презентовано на мітингу, що відбувся у квасилівському Будинку культури 9 травня. Квасилівчани змогли побачити тут фотографії тих земляків, хто наближав величну Перемогу, ознайомитися з фактами їх воєнної біографії та списком воєнних нагород. А молодим квасилівчанам цікаво було дізнатися, що на момент початку Великої Вітчизняної війни та часу призиву на фронт усім тим, кого тепер ми шанобливо називаємо ветеранами, було по 19-20 років… До створення стенду-колажу, окрім бібліотекарів, долучилося чимало небайдужих людей, імена яких ми з вдячністю називаємо: зокрема, інформаційні матеріали допомогли зібрати вчитель історії Квасилівського НВК «школа-ліцей» Оксенчук Оксана Ярославівна, соціальні працівники, які опікуються ветеранами – Мокляк Наталія та Коба Алла Михайлівна , оформити колаж допомогла волонтер Онопрійчук Марина.
Також ветеранам Великої Вітчизняної війни були вручені пам’ятні подарунки із вітальними листівками. До їх виготовлення долучилися працівники бібліотеки та юні талановиті квасилівчани – учасники художньої студії «Обереги» під керівництвом Єрчик Олени Володимирівни.
Урочистості завершилися покладанням вінків та квітів до пам’ятного знака з іменами квасилівчан, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни… Шановні ветерани! Ще раз вітаємо вас із святом! Міцного здоров’я вам, чудового настрою в цей святий і сумний для всіх нас день. Хай не болять ваші рани, хай щастя і радість не переводяться у ваших оселях. Ми, ваші нащадки, пишаємося тим, що зробили для Перемоги наші земляки!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 10 травня 2014 року


















Весняна виставка у Квасилові


16 квітня у нашому селищі відбувся традиційний весняний ярмарок «Квасилівські торги». На ярмарку була щедро представлена продукція фермерських та приватних господарств Рівненського району та області: паски, кондитерські і хлібо-булочні вироби, мед, м'ясо, риба, овочі і фрукти, яйця, дерев'яні і глиняні вироби, молочна продукція, квіти, борошно, пшениця, ячмінь, овес, саджанці, кролі, качата, курчата, тощо.
Працівники публічно-шкільної бібліотеки організували тут виставку робіт квасилівських майстринь-рукодільниць. Квасилівчани та гості селища мали змогу помилуватися яскравими, ніби живими квітами та плодами, що прикрашають рушники вишивальниці Марії Бровчук, оцінити рушники та сорочки, виконані в техніках гладь, вирізування, хардангер, які майстерно виконала вишивальниця Валентина Баранович. Вперше свої роботи, виконані з бісеру, на ярмарку представила маленька майстриня Інна Філіппова – це був її творчий дебют.
Виставка не пустувала – адже, як виявилося, інтерес квасилівчан до стародавнього мистецтва вишивки не згасає. Відвідувачі захоплювалися майстерністю рукодільниць, ділилися творчими задумами та розповідали про свої «сімейні реліквії» - рушники та серветки, які з такою любов’ю вигаптували колись ще їхні прабабусі… Бібліотекарі щиро запросили усіх квасилівчанок-рукодільниць виставити свої роботи на наступному ярмарку, а отже, можна сподіватися, що скоро в мистецькій спільноті Квасилова з’являться нові імена.
Ми ж бажаємо нашим майстриням натхнення, творчих злетів та нових ідей! Нехай роботи, створені їх вправними руками, стануть окрасою нашого життя на довгі роки!


Завідувач ПШБ смт Квасилів Оксана Захарчук 18 квітня 2014 року


















Сторінка: 2